Продовження роздумів про стать макроподів

Той, в котрого був порваний плавець, дуже підріс і явно є самцем. В нього вже й хвіст вилочкою:

Зате більший гнізда не будує, а менший будує:

Різниця між банановим і домовим цвіркуном

Вдруге я купила домового цвіркуна? :(


Домовий (Acheta domestica)
род  Acheta підсімійства Gryllinae , походження з Китаю:

Банановий або ямайський (Gryllus assimilis)
род Gryllus підсімейства Gryllinae , походження з Америки:

Тото я й дивлюся, що в нових нічого не відламується, живучість 99,9% (а не 25%). І їдять вони не гамарус, а висівки (от банани усі їдять залюбки).

Вони не схрещуватимуться... :(
Треба, мабуть, їхати на пташиний і знову шукати для вагітних самок самця.


20:59
А ні. Це один вид з малюнком "полум'я" на лобі. Італійські grillus assimilis-

Німецькі grillus assimilis -

Моя "старенька" самичка:

І новенький самець з другої партії:

В італійських acheta domesticus, як і на фото вище, - широкі білі смужки від ока до ока поперек рильця: http://www.linnea.it/orthoptera-cavallette-grilli/acheta-domesticus.php

Мшанки

Акваріум для макропода

Замовляла "15-літровий"  :) акваріум 30х30х15. Як то все перемножити, то вийде 13,5 л. В підсумку він у мене вийшов з 6-мм скла, зовнішніми габарітами ще там-сям на міліметри менше... зараз у ньому 7-7,5 літрів (саме води - 3-літровий бутель відстояної, 3 л від другого макропода і 1-1,5 л з кулі), дві третини висоти:

Сфотографувала неонів

Зима почалася.

Тим часом макроподи сидять кожний у власній домівці. Той, що у кульці, прагне набити морду другому. Можливо, йому пасувало б прізвисько Дон Кіхот або навіть Тайсон. А другий (котрий гарно вміє прикидатися листячком - Станіславський) показує (через скло), що він теж вміє бути грізним і шикарним (за сприятливих обставин).

Фіза знову постаралася:

(і відклала яйця цього разу на склі акваріуму)

Знову макроподи

Мені вже набирдло возитися з ними по одинці. Той, що у 2 л, приживатися там не збирається. Тож я їх зсадила знову, хай собі роблять що хочуть, я їхню природу не зміню.
Те, що я думала що то освітлення, то дійсно був настрій:

Через п'ятнадцять хвилин:

 

Треба зробити перегородку, бо знов б'ються і один не пускає іншого на поверхню дихати. 

30.11.2010 р. Підсумок однієї ночі: в одного поскубаний спинний плавець. 

Агресивний відправився на місце другого у 2-л кулю, по-моєму, у нього всюди хороший, бойовий настрій...

Імаго цвіркуна за одну ніч!

Ще увечері  найбільші були приблизно такі:

На ранок з'явилося ще й отаке (поруч зі своїм скинутим хітином):

Уже за якусь годину вона помітно потемнішала:

Догляд 10л (макропод)

Води [у 12-літровій "панорамі", яка вже розібрана] приблизно 5 л, один макропод вилкохвостий, людвігія, тайваньська папороть і клаптик печінкового мху, камінець із прив'язаним яванським мохом. Макропода відсаждено з 30л 24.11.2010 р., у воду з цього ж акваріума + 1л відстояної, після того акваріум один чи два рази починала аерувати, але не стала це робити більш ніж півгодини.
До 28.11.2010 р. нічого не робилося.
30.11.2010 р. Знову розділено на два акваріуми, у другий-кульку відлито 2 л.

Догляд 60л (аксолотлі)

Придбаний і залито воду 17.11.2010 р. Перша рослина людвігія з 18.11.2010 р. Також криптокорина і яванський мох.
24.11. 2010 р. пересаджено 2 аксолотлі 12 -12,5 см. Годування живим мотилем, розмороженою рибою і невареною креветкою з рук, розмоченими паличками рептомін з рук. Знайдені випорожнення аксів двічі були перекладені у горщики до рослин (рослини на одній гальці й керамзиті жовтіють, скидають листя і вкриваються темними плямами, хоча найменші листки ростуть і зеленіють).
28.11.2010 р. Не сподобався запах над акваріумом (треба сказати, що якась рослина - чи не родичка іван-чая людвігія, там зазвичай робить дуже приємний аромат води). Подібний запах інколи був ще у малій ємкості після годування сирою рибою, ліквідувалося за ніч чи кілька годин прочиненого вінка над акваріумом без кришки+фільтр з аерацією. Увімкнула фільтр і помпу одночасно, потім вирішила підмінити воду. Вилила 5 л, залила 6 л відстояної води (на жаль, трішки жорсткуватої, але з-під крану поки що страшно).

Догляд 30л. (неони)

27.11.2010 р. У 30л 7 голубих неонів, людвігія з новим відростком з корневища, яванський мох, елодея, анубіас, равлик фіза. З обладнання стирчить тільки розпилювач у трубці.
pH 7.6, КН 6..10 градусів.

Почистила міні сифоном білий наліт із коряги (різкий хімічний запах, не такий, як від усього акваріуму).

28.11.2010 р. Влила 300 мл вимороженої води, близької до дистиляту.

Цвіркунів усе меншає...

Сьогодні відправилися у смітник ще два. Це були, по-моєму, вже не самці... Можливо, це якась партеногенетична популяція. Я читала, що у Франції у популяціях коників немає самців:

Еще один интересный бескрылый (или с недоразвитыми крыльями) кузнечик обитает в наших европейских и сибирских степях — дыбка. Ростом она крупнее многих в своем отряде — до 8 сантиметров. Зеленая дыбка прячется в траве и часами сидит, как богомол, неподвижно, поджидая добычу — других кузнечиков, саранчу, сверчков, жуков, клопов... И хватает их ловко, как богомол: в крепкий обхват зазубренных передних ножек. Редко попадаются самцы дыбок. Во Франции, например, живут вообще, по-видимому, только самки этих кузнечиков. Как же они без самцов размножаются? Партеногенетически, то есть яйца развиваются неоплодотворенные.   (сайт про комах з книгою ентомолога Акімушкіна)

Причина загибелі цвіркунів, по-моєму, у першого - як я вже писала, невдала лінька. У другого дійсно щось схоже на те, як описують чи то нозематоз, чи то грибок. Мушу зазначити, що він сидів у так собі вимитій коробці з-під пончиків, де був жир і була цукрова пудра. Я читала, що їх прямо цукром підгодовують, то не надто старанно вимивала. Але вони двоє найменші відсаджені зразу почали прилипати до дна. Звичайно, їм там було не надто комфортно. Виживший відправився до баночки з-під йогурта, з поїлкою та кормом для котів. Оце я думаю... В кормі для котів "м'ясний" теж майже самий жир та всяке сміття...

І холодно для них тут, звичайно. Під самою батареєю поставлений термометр показує 23 при зачиненому вікні і увімкненій плиті.

Тала вода!

Прочитала, що якщо воду з-під крана заморозити, то першою замерзне чистіша вода - у прозорий лід з країв, а домішки зберуться всередині непрозорим стовпчиком. Вчора закинула в морозилку у літровому пластиковому відерці воду, злити незамерзлу не встигла, бо за ніч вона промерзла уся. Але  просто поставила відерце у каструлю з гарячою водою і зібрала та виміряла ті 300мл, що розтопилися зразу при стінках.

Показники талої води:
загальна жорсткість - від 6 градусів,
карбонатна жорсткість - 0 градусів,
pH - від 6.8 до 7.2, як у дистилята!

Заради чистости експерименту заміряю тими ж тестами невідстояну/ відстояну 3 дні у склі холодну воду з-під крану:
загальна жорсткість -ближче до 10 градусів/бл. до 16 градусів ;
карбонатна жорсткість - 10 градусів/ трохи більше 10 град.;
pH - 7.6 градусів/7.6 градусів.
Або три дні тому у водопроводі була жорсткіша вода, або в неї щось на вікні трапило, або проілюстровано ще якийсь парадокс...
Або касету в фільтрі пора замінити.

Умови утримання неонів

Виявляється, що для неонів в мене вода якраз не дуже...

Неон голубой (Paracheirodon innesi Myers, 1936), рыба семейства харациновых. Обитает в верховьях Амазонки. Другие названия — неон, обыкновенный неон, неоновая рыбка Иннеса. Популярная аквариумная рыба, отличающаяся яркой, светящейся окраской. В Европе известна с 1936, России — с 1955 года.

Тело невысокое, удлиненное, сжатое с боков, длиной до 4 см. Вдоль тела проходит светящаяся сине-зеленая полоса (прямая у самцов и изогнутая у самок), ниже которой от хвоста до брюшка находится ярко-красная область.

Спинка коричневатая, брюшко серебристо-белое.

Плавники прозрачные. Самки полнее самцов. Мирные стайные рыбы, хорошо уживаются с другими мелкими тетровидными рыбами. Особенно эффектно смотрятся большими стайками в просторных аквариумах с темным грунтом. Плавают на всех уровнях.

Содержат в аквариумах объемом от 30-40 л при температуре23-27°C, жесткости до 12°, pH 6,0-6,5.

1-2 раза в месяц нужно подменять 1/5 часть воды. Неоны едят и живой, и сухой корм, желательно давать добавки растительного. Корм нужно подбирать достаточно мелкий, чтобы небольшие по размерам неоны могли его съесть. Голубые неоны - относительно неприхотливые рыбки. Выносливые в плане температурных колебаний (могут выдерживать понижение температуры до 18° С), но плохо переносят резкие изменения химических параметров водной среды.

Спеціально витратила тест: pH як було 7.6, так і лишилося. Тобто, в нас вода слабокисла ("дуже слабокисла"), їм треба слаболужня (теж "дуже").

Виповзла фіза

Південноафриканський узкорот. Цвіркуни.

http://www.youtube.com/watch?v=EVGNqn11pzE&feature=player_embedded

Макроподи бушують...

В загальному акваріумі теж уже не все спокійно, бо "мирний" макропод почав ганятися за неонами. Найменші захекані відсиджуються під гротом...
Текс, десь тут у мене був акваріум-куля на 2 л.

http://www.ekzotika.com/aqua

Что делать, если рыба дышит чаще, чем обычно

Ускоренное движение жабр - это почти всегда признак того, что у рыбы что-то не в порядке. Нередко это один из первых признаков надвигающейся серьезной проблемы. Учащенное дыхание - это признак гипоксии.../.../

Совет

Если рыба недавно была более активной, чем обычно, именно этим можно объяснить ускоренные движения жабр...Такие виды активности не являются поводами для беспокойства при условии, что темп движения жабр быстро возвращается к норме. Однако если причиной ускоренного дыхания является преследование, то, возможно, возникла проблема, требующая вмешательства.

-----------------------------------------------------------------------

Цікаво, чи це різниця в настрої, чи в освітленні?

Умови утримання аксолотлів

"Аксолотли у нас появились недавно и достаточно случайно, отдали их нам взрослыми, в связи с рождением ребенка и отсутствием у прежних хозяев свободного времени. По нашим расчетам им сейчас около трех лет, темный Чук 27 см. в длину, а Гек 25 см. В связи с их появлением было прочитано множество литературы, но пока на некоторые вопросы не удалось найти четкого ответа.
Из своих наблюдений могу сказать, что это очень общительные, забавные чудики, всегда смотрят на тебя улыбающейся мордашкой. Кушают они из рук или с пинцета, в рацион входит нежирная рыба, креветки, мотыль, говяжья печень, сверчки, зоофобус и дождевые черви. Кормлю я их через день-два, по количеству смотрю исходя из аппетита и разновидности корма (понятно, что живой корм они едят намного охотнее).
Единственная проблема в температуре воды в аквариуме, её надо не подогревать, а наоборот охлаждать, так как предпочтительная температура 18 градусом (у нас аквариум стоит на подоконнике и окно постоянно приоткрыто). Грунт нужен крупный, чтобы аксолотль не смог его проглотить (часто это является причиной внезапной смерти аксолотля ), по количеству остановилась на минимуме, потому что аксолотли частенько выплевывают даже проглоченную еду и в большом количестве декораций её будет трудновато заметить и изъять, кроме того не должно быть ничего в аквариуме с острыми краями, так как это может легко травмировать нежную кожицу аксолотля (аксолотля нельзя брать голыми руками , так как это может обжечь аксолотля, обязательно хорошенько охладите свои руки или наденьте перчатки). Лампу мы поставили специальную для амфибий с ультрафиолетом (2.0), включаем её на 3-4 часа в сутки, фильтр обычный подобран по объему и поставлен так чтобы создавать минимальное течение (выходным клапаном к стенке, но лучше докупить «флейту»).
По лечению могу сказать одно: первым делом надо обратить внимание на температуру и следить за целостностью кожного покрова и при малейшем подозрении надо отменить кормление и понизить температуру вплоть до помещения их на нижнюю полку холодильника, вливание в аквариум антибиотиков и антибактериальных препаратов, предназначенных для рыб не желательно и может быть просто губительным для аксолотлей."

"Моему аксолотлю(живет более 5 лет,всего ему видимо лет 6) не нужен фильтр,аэрация,охлаждение(дома +25),и каждые несколько дней он берется,страшно подумать,голыми руками,и пересаживается в слегка отстоявшуюся воду из-под крана.Насчет ультрафиолета,ну вы блин даете,ржунимагу.

Его(их всех) похоже,кроме жратвы,вообще ничего не интересует.Брал для ребенка ввиду исключительной простоты содержания.А после прочтения Вашего поста не каждый новичок рискнет взяться за такую экзотику!"

"... а почему вы не меняете часть воды в аквариуме, а всегда пересаживаете животное в новую?"

"Дык,я всю воду меняю...она грязная становится...это не аквариум вообще,а пластиковый контейнер.Им и аквариум тоже нафиг не нужен.То есть правильно говоря,он нужен хозяевам аксолотлей"

"Про ультрафиолет мне сказал герпетолог и не доверять ему у меня оснований нет. Если вопрос в том проникает ли ультрафиолет через воду, то он проникает
...реагируют они на человека, а не на выработанные условные инстинкты (говорю это из собственных наблюдений). Компьютер у нас стоит как раз у окна и когда за ним кто-то сидит, то они стараются привлечь к себе внимание, подтягиваются к углу аквариума и пытаются расположиться как можно ближе, при этом усердно отталкивая друг друга. А когда я открываю крышку и начинаю немного прицыкивать, то они тут же поднимаются к самой поверхности и замирают. Не могу сказать, что это связано четко с кормежкой, т.к. частенько при такой реакции аксолотли не берут еду, а просто внимательно рассматривают все происходящее..."


"Смолоду держу при комнатной температуре,проблем с аппетитом никогда не было.Лет 15 назад тоже держал при тех же условиях,года 3,потом отдал,со слов хозяйки жил еще 8 лет,умер от переедания
Примечательна также история покупки аксолотля.Нашел на птичке, выторговал безногого за полцены
Спустя короткое время отожранные собратьями конечности,разумеется,отросли.
...содержание этого чрезвычайно примитивного лабораторного животного вовсе не такая сложная задача.
Содержать в тысячу раз более дорогих и редких животных в пластике на опилках,без всяких попыток имитации природы,считается нормой и даже признаком профессионализма,а вот аксолотль в отсаднике-ужас,моветон!!!
Все.Писать в эту тему больше не буду.Животных я не мучаю,и воду у аксолотля меняю регулярно! "

""Многие амфы и репты могут годами жить в абсолютно невыносимых условиях, но причем тут параметры содержания аксов, предложенные к обсуждению пользователем stell? Что им "нужно" или "не нужно", давно расписали, к примеру, Фролов и Кудрявцев. Об аквасе без фильтра и аэрации - читаю, как о невеселом курьезе. Ихтиандр тоже мог жить в бочке. "Аксолотль" переводится как "играющий в воде", какого интереса к жизни, кроме обжорства, Вы ожидали от своих в таких условиях?? Хоть я и не слабонервный аксолотлевод
А зверь действительно забавный.
stell, насчет отъеденных лап или жабр - у адаптированных одноразмерных аксов это случается только при сильном голоде. Насчет растений - аксам нравится отдыхать брюхом на листьях, так что живые он постепенно оборвет. Качественный пластик как вариант." "

"У наших любимое занятие подплыть к потоку пузырьков и унестись им куда унесет, потом попробовать плыть против течения среди пузырей - как вариант развития такой игры. На ампуляриях катаются, короче классные. Ручные страшно! Медом не корми (вернее кальмаром не корми) дай на руке поваляться (под водой, безусловно)"

"...обалдела когда пришла с работы и увидела толпу яиц в аквасе. В срочно порядке все выловила в отдельную емкость, а то "заботливые" родители уже нацелились перекусить. Поднимала обычной артемией, лучше конечно циклоп, но зимой его не было, а у меня они именно зимой почему то размножились. Самое важное следить что бы все накушались, каннибализм ужасный! Объем выростника подбирать примерно по количеству деток, воду почаще менять и за температурой следить. Особых трудностей не заметила."

Розсаждування макроподів

Макроподи стали не уживатися не стільки з прудкими неонами, скільки між собою. Тож одного довелося відсадити, поки що залишивши територію з неонами на іншого:

 

Власне кажучи, більш агресивний макропод з дволітрової кулі на даний момент переселився до 14-літрового акваріума.

Початок нової епохи. "Справжній" розмір акваріума.

17 листопада 2010. З інтернет-магазину доставили 60-літровий акваріум з тумбою, який було перетворено на акватераріум. У найближчі два дні куплений донний фільтр системи ерліфт із фальшдном та вставлено у нього компрессор.

Придбала тести і поміряла усі 3 акваріуми, влючаючи 10л, де місяць жили і їли тільки аксолотлі.
Загальна і карбонатна жорсткість усюди однакова, загальна від 10 градусів, карбонатна 6-10 градусів.
Рh у двох ближче до 7.6 - а в 10л, де нічого крім аксів ближче до 8.0.
Нітрити NO2 в двох 0-1 мг/л, у аксів 10 мг-л.
Нітрати у 30л (йому місяць) - від 10 до 25 мг-л, у 60л, котрому тиждень - від 0 до 10 мг-л. У тваринок - від 150 до 250 (двохсот п'ятидесяти) мг/л. Коротше, я їх просто взяла і пересадила.
При цьому виявилося, що аксолотлі не тільки пролазять у зазор між овальним горщиком і стінкою, але один з них може лазити під фальшдном...

Це не дуже добре, звичайно. Тобто, добре, що хоч чорний не доліз до тих плиток, що я криво обламувала. Добре, що поки що не видно ніяких ушкоджень.

Ну, і білий позує, з нього гарна модель:

 (але теж буває не в настрої)

 

 

 

Хронологія. А тим часом в інших куточках помешкання...

5 листопада 2010 р.

13 листопада 2010 р. У коробці з-під торту поселено 20 шт. кормових цвіркунів. За півтора тижні з них лишилося приблизно 11. Ними нікого не годували, але вони дуже крихкі. Полишалися в основному самиці, по яких раніше неможливо було визначити стать. Тепер видно, бо у найбільших значно відросли яйцеклади.

За тиждень стало зрозуміло, що пергаментне дно підкладати не можна  (і не треба) - одні під нього підлазять, інші їх затоптують. Мало того, стандартні півломтика яблука (1.5х3см) здатні пришибти навіть найбільшу майже двосантиметрову німфу (чи як називаються цвіркуни, іще безкрилі)... На фото - деталь від довгого акваріумного пінцету, розібраного через різкий формаліновий запах муфти.

Хронологія. Тижні другий і третій (сумний).

27-31 жовтня 2010 р. Кілька разів перемотувала мох і рослину анубіас на ракушняковий грот, щоб вони приросли. Кінець-кінцем, через тиждень "приростання" мені це набридло, але про це трохи пізніше. Пару ниточок мху на ракушнякові все-таки є й досі :)














Мох був також примотаний і на корягу.

2 листопада 2010 р. Усе зацвіло і, мабуть, ще й зверху обволіклося гелем-сорбентом з кондиціонуючої рідини.

4 листопада 2010 р. Почитала Інтернет. Вирішивши, що це чи то цианобактерії, чи то водорості, накрила акваріум покривалом.
6 листопада 2010 р. Зазирнула під покривало. Усі стінки покриті якимись пушками.

Вони там є й досі, але в меншій кількості.

7 листопада. В опухлій від читання Інтернету і довідника "1000 порад акваріумісту" голові зранку бриніло одне слово : "анциструс". А раптом, якщо його посадити в акваріум, він і справді все це з'їсть?
Пішла в зоомагазин, а вони там якраз і продаються. Тож до вечора поприбирала усі сітки з грота і коряги. Мох на корязі ще тримався, навіть не дивлячись на потоки води з фільтру (але при першій же чистці і спробі винути й вимити корягу через пару днів - усе-таки відвалився).

9 листопада. Купила корм для анциструса, котрим його годували в магазині. Але він так жодного разу його й не чіпав. По моєму враженню, на корми зі спіруліною з риб і тварин щось ніхто особливо не кидається...








Також купила кіло грунту, пару разів обварила і посадила в них анубіас та елодею.

12 листопада 2010 р. Впустила в акваріум ще 7 неонів і 2 макроподів. Доклала дрібками ще 2 кг обвареного грунту.

Отже, 30-літровий акваріум змінився наступним чином:

13-14 листопада 2010 р. Усі риби живі й бадьорі, сомикову спіруліну не їсть ні сомик, ні макроподи, які нею плюються. Корм у пластівцях, получається, сомику теж не дістається.

15 листопада 2010 р. Сомик помер просто на моїх очах. Він ховався за фільтром і сидів з мордою, виставленою з води. Я направила на нього світло, щоб роздивитися, він заметався по акваріуму і впав животом наверх, ще й кілька разів посмикався. Я вийняла його в банку і з'ясувала, що в принципі якісь рухи типу виставлення якихось шипів чи жабер при торканні пластмаскою в нього є, потім поклала назад в акваріум, щоб з'ясувати що він не прикидається померлим і не втратив свідомість. Після цього його, видно, знесло течією під грот. Через якусь годину я знайшла тіло під гротом, уже якесь затверділе і з запалими очницями, ми переклали його у контейнер з водою, почекали ще з півгодини-годину хоч якихось рухів, ніяких реакцій я від нього більше не добилася, ми його викинули. Що характерно, чи мені здалося на фоні менших риб, чи він уже був так підріс за тиждень... Дуже шкода, він був симпатичний.